/w=32,quality=90,fit=scale-down){kind=small}
Де б ми не були і які б вітри не вирували навколо, треба завжди шукати Своїх. Бо самому справитися з викликами долі так же складно, як і втримати в руках щойно спечену на вогні картоплину.
Напевно, ось це прагнення знайти гармонію і приводить до Art Atelier Pristina різних за походженням і світоглядом людей. Тут можна втамувати душу малюванням, довірливою розмовою і особливою атмосферою, яку створила Anna Congedo.
Для мене особисто це радість спілкування з близькими за духом людьми. А ще, і це, мабуть, найголовніше, – можливість популяризувати українську національну культуру. Ви не повірите, але я аж млію від щастя, коли бачу, як мої друзі-іноземці опановують перехідний мазок чи малювання котячим пензликом. Вони ж радіють як діти, коли, несподівано для них самих, із хаосу невпевнених мазків народжуються візерунки.
А сьогодні я провела майстер-клас із кавомалювання. Учасниці ділилися власними історіями та спогадами, імпровізували свої композиції в новій техніці. Вона не вимагає спеціальної підготовки чи вартісного спорядження, тому й під силу будь-кому. Все, що необхідно для творчості, зазвичай є у кожному домі: кава, сіль, дерев'яні палички, ну і сякий-такий пензлик.
Незважаючи на те, що матеріали й референси були однаковими для всіх, у кожної вийшла неповторна історія з ароматом кави. Завершилася зустріч кавуванням на даху, звідки всю Приштину видно, як на долоні. Цей простір заслуговує на окрему розповідь. Зазначу тільки, що Аня створила там міні-сад, де є і квіти, і петрушка з кропом, і навіть лаванда.
Ми присьорбували каву з малесеньких філіжанок і ділилися емоціями від майстер-класу. Ще не встигли висохнути наші малюнки, а ми вже фантазували про те, що малюватимемо наступного разу. Але це поки що секрет.